СПОДИБАТИ, БАЮ, ЄШ,

Сподибати, баю, єш, гл. Встрѣтить. Смерть його сподибала. Гн. II. 232. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 182.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

СПОДОБА, БИ, →← СПОДЕНЬ, ДНЯ,

T: 158